Помалу наближається Великий піст. Пора духовної весни, можливість спробувати відновити в собі образ Божий, по якому ми створені. Неділя про страшний суд спонукає трішки зупинитись і задуматись над своїм життям.
Багато критиків християнства говорили, що Церква залякує людей Страшним Судом та вічними муками. Проте, уявімо, що люди нічого не бояться, взагалі нічого. Немає страху. Хтось сміливо говорить, що це чудово. Але більшість розуміє, що відчувати страх це вибудовувати захист. Якби не було почуття страху, скільки речей, що загрожують повсякденному нашому життю, спрацьовували б на сто відсотків, бо ми не бачили б небезпеки в них. Це правило діє і в духовному житті! Є речі, що гублять, вбивають душу. І їх треба боятися, їх треба цуратися інакше – смерть.
Страх перед Страшним Судом і з муками змушує людину по-іншому оцінювати час, який вона має. І сили, і можливості.
Скажуть, що страх вічних мук породжує рабське сприйняття, але святоотцівська думка одноголосно говорить про страх перед судом як підставу зміни життя у бік творення добра. Так, безумовно, для творення добра є благородніші підстави, але не забуватимемо, що таке людська природа. І досвід спілкування з людьми, досвід життя цілком переконливо показують, що страх – постійніша і більш поширена мотивація для переважної більшості людей.
Апостоли, святі мужі вказують, що ми маємо змінити своє життя, відкинути від себе ці старі лахміття гріховні та одягнутися в броню правди — Божих заповідей. Ми повинні взяти той меч, який відсікає будь-яку нашу гріховну звичку, повинні просвітитися світлом євангельського вчення і бути тими прекрасними свічками, які ставлять не під спудом, а на свічнику. І цей свічник світить усьому світу. Ось шлях покаяння, що веде до тихої пристані Царства Небесного – до втраченого раю!
Джерело: pravlife.org